День пам` яті жертв Голодомору  1932 – 1933 років

                                 « Не маємо права забути»

        Роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам` ять назавжди залишається…

         Голодомор  - це геноцид української нації в 1932 – 1933

роках. Голод був штучним,а масова смертність – це наслідок

жорстких репресій  й реквізицій їжі.   Щодоби

мученицькою смертю помирало 28 тисяч осіб, щогодини -

1168 чоловік , щохвилини – 20 людей.   Кількість жертв в          

 Україні досягала 12 мільйонів.                       

                          …   Із тридцять третім голим роком,

                                 Голодно-голим та німим,

                                 Та тричі пухлим. Хай би з ним

                                  Поїли б кору і комору,

                                  Траву і шкуру, цвіль і міль,

                                  Та мерли б жовті, як з похміль,

                                   Без трун понесені зі двору.

                                   Нізащо. Просто. Без вини.

Чому сумує, плаче дзвін

І біль сердець в одне єднає?

Що розповісти хоче він,

Про що сьогодні нагадає?            

                                    Хто відповість за ту біду,

                                    Що голодом людей косила,

                                    Що в Україні не одну

                                    Убила гордість,пісню, силу?

Не встануть свідки із могил.

Вони й тоді не говорили,

Бо голод їх позбавив сил

І день за днем росли могили…

                                            День жалю…День скорботи,печалі

                                            Запалив нашу пам` ять. Свічки –

                                            Це ті душі,листочки опалі,

                                             Хто став тінню в холодні роки.

Щоб у ранки і теплі й холодні

Не ішли шикуватись хрести,

Щоб не плакали душі голодні,

Свічку – пам`ять свою захисти!

                                                  Історія нас горем вчить,

                                                 Щоб не забулось незабутнє.

                                                 Бо там, де пам` ять не мовчить,

                                                 Там щастям повниться майбутнє.

Ніде нехай такого більш не буде!

Хай день новий життя несе нове.

Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!

В достатку Україна хай живе !

    Ми не маємо права  забути ту страшну  сторінку  нашої

історії !   Хай пам `ять про невинно-убієнних буде

нагадуванням  та  предосторогою  в  майбутньому.

     28 листопада  о  16.00  запали  Свічку  Пам`яті мільйонам

замучених  голодом українців !

                                 Прес-центр